Банк "Фінансова колонія"
або як не дозволити себе зв'язати зобов'язаннями
В наш яскравий час, в першу чергу, очікуєш підступів з боку держави, продавців у гастрономі, пройдисвітів на вулиці. Тому саме до них завжди ставишся з більшою часткою упередження.
Не новина, що деякі банки в Україні також користуються сумнівною репутацією. І дивує найбільше те, що побудувати бізнес на обмані прагнуть як великі, так і малі фінансові установи.
Як правильно підмітив Оноре де Бальзак, не позбавлена благородства людина прагне наділяти кращими якостями малознайому. Але якщо життєвий досвід надалі виправляє цей «недолік» на рівні міжособистісного спілкування, то стіни респектабельного банку магічним чином продовжують навіювати довіру.
Коли мова йде про значні гроші, руйнуються міфи про соціально привабливий образ банку, моральні якості розробників банківських договорів, їх керівників, які в гонитві за ілюзіями та амбіціями усвідомлено йдуть на нехтування законів і базових прав людини.
Приклад подібної «управлінської політики» продемонстрував випадок з практики юридичної компанії «ПравоГруп» (Вінниця), коли за консультацією звернувся «абонентщик» - власник одного з успішних підприємств області, з приводу надто завищених вимог банку до Поручителя в кредитному договорі. Оскільки йшлося про значну суму, відносини між банком і Поручителем регулювалися окремим договором.
І ось які умови висунув банк:
- Поручитель зобов’язується компенсувати валютні ризики, тобто оплачувати різницю між початковою сумою договору та майбутньої, складеною внаслідок зростання курсу у.о.;
- отримати від Поручителя безумовну і безповоротну згоду на розголошення інформації, що містить банківську та комерційну таємницю, тобто фактично отримати право використовувати її у своїх інтересах;
- отримати від Поручителя згоду на передачу персональних даних третім особам, а також за межі України, іноземним суб’єктам відносин, наприклад, відправити дані про Поручителя в будь-який іноземний орган виконавчої влади;
- отримати згоду на запис телефонних розмов, фото- і відео зйомку Поручителя;
- отримати безумовне право на обробку персональних даних Поручителя (відповідно до умов Договору) незважаючи на можливі заперечення з його боку.
Не варто намагатися передати ступінь обурення людини - воно було безмежним! Після прочитання договору складалося враження, що ми продовжуємо жити в тоталітарному режимі, з тією різницею, що права людини обмежуються не державною машиною, а приватним капіталом!
Але, на щастя, законодавство залишається на нашій стороні! Лист-відповідь показав свою ефективність, і банк обмежив свої «апетити». Наш підприємець залишився дуже задоволеним, оскільки знову, за його ж словами, «відчув себе людиною». Нижче наведені посилання на законодавство, яке дозволило поставити банк на місце (викладені в порядку вищевказаного списку):
- ст. 1 Закону України «Про підприємництво», де зазначено, що кожен суб'єкт господарювання здійснює діяльність на свій страх і ризик - відповідно, валютний ризик, є виключно проблемою банку;
- ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де вказано, що інформація, яка складає банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит, або з письмового дозволу юридичної, або фізичної особи, тобто вимагати або розголошувати таку інформацію без згоди особи – протизаконно. У цій же статті міститься перелік державних органів та їх повноважень, що дають право отримувати подібну інформацію;
- п. 4.1 ст. 29 Закону України «Про захист персональних даних», де зазначено, що умовою передачі персональних даних третім особам, зокрема, нерезидентам, є отримання однозначного угоди від суб'єкта інформації;
- ст. 31 Конституції України, яка гарантує право кожного на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції - тобто банк навіть думати не повинен про отримання можливості вести стеження за Поручителем! Винятки можуть бути встановлені для органів охорони правопорядку лише судом, зокрема, з метою попередження злочину, або під час кримінального провадження;
- п. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», де зазначено, що поширення персональних даних заборонено без згоди суб'єкта, винятком є інтереси національної безпеки, економічного добробуту та дотримання прав людини - тобто банк не може мати безумовних прав на розпорядження та поширення персональних даних.
Сподіваємося, що матеріал з практики юридичної компанії «ПравоГруп» (Вінниця) буде Вам корисним і дозволить уникнути нових «вивертів» недобросовісних банкірів.
До скорої зустрічі на сторінках блогу!
Повернутися на головну сторінку сайту «Юридичні послуги у м. Вінниця».
Взнати більше про послуги ЮК "ПравоГруп" у м. Вінниця та Вінницькій області: «Реєстрація ТОВ», «Реєстрація ПП», «Реєстрація ФОП».